Наталя
1514 символів
8 зображень
Ось минув черговий тиждень в паралельному Світі, як слушно каже наш мер – у ''клітці''. Весна йде до літа, а день байбака не закінчується. Прокидаєшся (слава Господу), кидаєш оком на екран телефону і, коли знаходиш позначку працюючого WiFi, ще раз дякуєш Всевишньому, бо мобільний інтернет на моїй вулиці не працює. Потім кава: зерна з Гватемали, регіон Уеуетенанго (чистісінька правда, назву переписала з пачки), запакована в дивні фільтр-пакети, схожі на оригамі. Цю красу зробили в Україні, місто не скажу, але виробничі потужності по вул.Степана Бандери.
Переконалася, як безвідмовно працює закон тяжіння: кожного разу, виходячи у місто, обов'язково зустрічаю знайомих. Загальне враження: люди наче припорошені смутком.
Рука сама потягнулася до останньої шоколадки з передбаченнями, читаю: ''є щось хороше в кожному дні'', отже, біля будинку купую полуницю, самовиправдовуюсь, що це з нагоди професійного свята. Поки так, але все так не буде!
МРІЮ СКУШТУВАТИ АБРИКОСИ, ЩО НАРОДЯТЬСЯ З ЦИХ КВІТІВ...
Сьогодні усвідомила як змінився мій аудіоряд. Раніше на вихідні з дому виганяв неперервний гавкіт сусідського пса, наразі тварина майже мовчить... Отже, виходжу: чую фоновий звук вибухів, потім фокусуюся на дивному "чвяк-чвяк" згори – то на дев'ятому поверсі сусіднього будинку розмотують великий скоч та ліплять на вікна (рік тому їх мили до Великодня), потім збуджено-радісний голос дитини, яка їде кататись на самокаті з татом, потім удар по м'ячу на спортивному майданчику, потім різкий звук автоматної черги десь біля Ювілейного, потім пташиний концерт у парку, потім шурхіт дрона над головою.... Скільки зайвих звуків.
Маєте бажання дізнатись за Херсон? Просто подивіться на це дерево з вулиці Соборної.