top of page
nm5.jpg
237218692_1495812320769025_4520962621710617111_n-removebg-preview.png

Олександр Танасюк

БІЛЬ ТА БЕЗПЕКА

Вперше я відчув себе у безпеці у лікарні із ґратами.

IMG_20220625_161042.jpg
IMG_20220625_153748.jpg
IMG_20220625_153117.jpg
IMG_20220625_153153.jpg
img20220817_10332131.jpg

Після 2,5 місяців окупації перехід через лінію фронту і переїзд на захід України не принесли відчуття безпеки. Проблеми з житлом та роботою загострилися. Незважаючи на підтримку друзів, психологічний стан тільки погіршився. Загострилося почуття провини. Адаптуватися до нового життя виявилося складно. Вперше я відчув себе у безпеці у лікарні із ґратами. Ці ґрати уособлювали в собі заборону залишати територію і створювали фізичне відчуття меж, які до того були грубо порушені. Додаткова безпека створювалась турботою медперсоналу. Можна було спати і думати про майбутнє. Між сном і думками я малював хворих, і це їм подобалося. Один сусід гордо сказав, що його малюють уперше в житті.

IMG_20220625_153108.jpg
bottom of page