Олександр Танасюк

Після 2,5 місяців окупації перехід через лінію фронту і переїзд на захід України не принесли відчуття безпеки. Проблеми з житлом та роботою загострилися. Незважаючи на підтримку друзів, психологічний стан тільки погіршився. Загострилося почуття провини. Адаптуватися до нового життя виявилося складно. Вперше я відчув себе у безпеці у лікарні із ґратами. Ці ґрати уособлювали в собі заборону залишати територію і створювали фізичне відчуття меж, які до того були грубо порушені. Додаткова безпека створювалась турботою медперсоналу. Можна було спати і думати про майбутнє. Між сном і думками я малював хворих, і це їм подобалося. Один сусід гордо сказав, що його малюють уперше в житті.