Що таке проект "На плаву".

Проєкт «На плаву» народжувався непросто, бо в Херсоні ситуація нестабільна. Вона начебто стабілізувалася після деокупації, але тривають обстріли. Візуально Херсон перетворився на таку собі «коробочку» – більшість вікон і вітрин забиті плитами обс, і цей (взагалі-то непоганий і красивий колір) вже асоціюється з запустінням. Скрізь проростає трава. Фотографи їдуть в Херсон, бо тут зараз можна назнімати кадрів, які нагадують Прип’ять. Але люди у місті є, вони ходять вулицями і радіють кожному проблиску життя.

​

Зрозуміло, що 8-місячна окупація не пройшла непомітно. Херсон втратив не лише матеріальні цінності (колекції музеїв, матеріальну базу установ культури, шкіл), але й свій людський потенціал. Спільнота, яку ми будували майже 25 років, була розірвана війною – зараз херсонські митці знаходяться в статусі ВПО в різних країнах, проте дехто прийняв свідоме рішення залишитися в Херсоні – мовляв, якщо всі поїдуть, то як ми скажемо, що Херсон – це Україна?

​

Відновлювати роботу галерей чи культурних установ в Херсоні не на часі, але вже зараз можна і треба відновлювати присутність в місті нашої культури. Потрібно показувати, що місто живе, воно тримається і чекає на відновлення. Власне, для херсонської творчої спільноти це питання не про повернення абстрактного «життя», а про конкретні зв’язки херсонців зі своїм містом – не тільки матеріальні, але й культурні – люди, аудиторія, друзі, знайомі локації, спільні спогади і спільні проекти.

​

Коли проєкт був вже на старті, сталася чергова катастрофа – росіяни підірвали Каховську ГЕС. Після кількох тижнів шоку і роботи з гуманітарною допомогою містянам і рятувальникам ми знову повернулися до ідеї проєкту, який отримав нову назву – «На плаву». Бо так само, як і місто, його культура демонструє неймовірну стійкість.

​

Центр культурного розвитку «Тотем» запропонував митцям, які знаходяться в Херсоні, і херсонським митцям-ВПО заповнити порожнечу вибитих вікон і вітрин вуличними виставками. Проте це не просто наклеєні постери з роботами художників. Ми прагнули втілити формат сайт-специфік виставок, тобто головна умова – це взаємодія робіт з середовищем. Кожна вулична виставка – це щось особисте, що автор чи авторка хочуть сказати своєму місту тут і зараз.