Тату-майстер Андрій з трьома дітьми виїхав з окупації з Херсона не одразу. Кілька місяців він не міг покинути свій дім і свою нову студію, в яку вклав багато сил і грошей. Проте коли зрозумів, що не зможе прогодувати сім’ю в окупованому місті, прийняв важке рішення. Виїзд був довгим і складним, проте в решті решт Андрій з сім’єю опинився в Ірландії. Їх поселили в селі, невеличкому навіть за українськими мірками. П’ятеро людей в одній кімнаті, проте хвилював не стільки обмежений житловий простір, скільки те, що навколо лише незнайомі люди. 

Одного Андрій знайшов в купі будівничого сміття кусок фанери й почав на дворі робити з нього собі мольберт. Поки він його робив, сусіди-ірландці почали питати, що це буде. Андрій розповів, що він художник з України. Про те, що сталося далі, Андрій розповідає дуже емоційно: «Через годину до мене прийшли сусіди й принесли дві коробки з масляними, акриловими фарбами та акварель, а ще пензлі, а ще й папір та полотно. Знайшли десь, у когось були знайомі художники. Зібралася ціла купа матеріалів, про які я і не мріяв! Навіть дерев’яні рами мені принесли, всередині були поліграфічні картинки, я їх замінив потім на свої».

Щоб якось віддячити ірландцям, Андрій вирішив намалювати їхні будинки та подарувати їм картини. Ця ідея так сподобалася мешканцям, що вони попросили Андрія намалювати також і їхню церкву. Під час свята він подарував картину з церквою громаді, яка його так прийняла і підтримала. Здавалося б, все складається ідеально, проте Андрій не збирається тут залишатися:

«В цьому селі будинків небагато! Тож скоро «натура» закінчиться і настане час шукати інше місце».

​