«Кам’яні вишиванки» Нової Каховки – це 180 будинків, 2000 кв. метрів унікальних різьблених орнаментів, які вкривають місто мереживом. Вони були створені у 1950-х роках під час будівництва Каховської ГЕС Григорієм Довженком, учнем розстріляного за націоналізм Михайла Бойчука. Роботи українських монументалістів не були оцінені в часи створення, адже вважалися «архітектурною надмірністю». А під час декомунізації в очах місцевої влади орнаменти були радянською спадщиною, якої треба позбавитися. Спадщина була врятована та отримала нове життя завдяки активістам з «Новокаховського товариства охорони культурної спадщини». З 2017 року архітектори та волонтери самотужки почали дослідження і реставрацію орнаментів. Тоді вони й вигадали термін «Кам’яні вишиванки», щоб донести їхню справжню історію та цінність.

28 лютого 2022 року Нова Каховка мала святкувати свій ювілей – 70 років з дня створення.
Від 24 лютого 2022 року Нова Каховка перебуває під російською окупацією. 
6 червня 2023 року Нова Каховка була затоплена внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС.
Є значний ризик того, що частина кам’яних вишиванок буде втрачена назавжди. Проте «Кам’яні вишиванки» живуть і продовжують зшивати Україну.

Від авторів:

Сьогодні ми знову вимушені боротися за культурну спадщину нашого міста – за окуповану спадщину. Ми навчилися проводити екскурсію містом без міста і вигадали майстер-клас, під час якого будь-хто може навчитися техніки Григорія Довженка – різьбленню по сирому тиньку. До нас приходить багато переселенців з різних міст. Коли вони різьблять елементи кам’яних вишиванок, то діляться своїми історіями виїзду та мріями про повернення додому, про відбудову. Зустрічаємося і з новокаховчанами, і «Кам’яні вишиванки» знову об’єднують наших містян, навіть за тисячі кілометрів від рідного міста. Особливо приємно, коли люди, які раніше нічого не знали про Нову Каховку, загораються тим, аби спеціально туди приїхати після деокупації. А те, що сьогодні ми можемо відтворити технологію різьблення «Кам’яних вишиванок», для нас є запорукою того, що спадщина Григорія Довженка житиме у роботах наших сучасників. Чи взагалі, після звільнення Нової Каховки, можливо хтось захоче приїхати та допомагати з реставрацією місцевих панно, відновлюючи наш унікальний історичний і культурний ландшафт.

У польському місті-побратимі Нової Каховки – Олешниці до нас після майстер-класу підійшла жінка і сказала: «Я з Донецької області, мій будинок повністю зруйнований. Але я повернуся, його відбудую і на ньому зроблю кам’яні вишиванки». Такі історії дають розуміння, що справа Довженка, українського монументаліста, буде продовжуватися жити попри всі обставини. В ній дійсно є той код нації, який здатний до самовідновлення.