Обидва автори живуть і працюють в Херсоні, в ботанічному саду. Рішення залишитися в окупованому місті прийняли свідомо, щоб врятувати тварин і рослини ботанічного саду, адже після 24.02.2022 деякі працівники евакуювались, деякі звільнились – з 6 працівників вони залишилися лише удвох плюс троє охоронців. 

Під час окупації довелося боротися з загрозою мародерства і пожеж (треба було постійно викошувати траву). Допомагали волонтери. Разом з волонтерами вдалося зберегти у ботсаду ділянку вікового херсонського степу – перешкодити планам окупаційної адміністрації розорати територію ботсаду. 
Здавалося б, це історія про боротьбу за збереження ландшафту тоді, в окупації, і зараз, коли Херсон під постійними обстрілами. Так, але не зовсім. Тому що це історія про створення нового ландшафту – і природного, і людського. 

Від авторів:

Після звільнення Херсона у ботанічному саду з’явилася колекція декоративних злаків – 40 позицій. До цього її в саду взагалі не було... А як це? Ми в степовій зоні, такі рослини повинні бути присутні апріорі... До цього добавились близько 30 позицій ґрунтопокривних посухостійких рослин, які сформують нижній ярус на ділянці злаків. Засадили ділянку «Трояндова палітра» – перські гібриди, англійська троянда, чайні гібриди і плетисті троянди з красивими назвами, буде 150 кущів (зараз вже висадили 68). 15 видів хвойних висадили, і це не кінець – там буде десь близько 40 нових позицій… Робимо поступово, бо, якщо заїде одразу весь посадковий матеріал, то ми тут і ляжемо.

Рослини надсилають херсонці, які виїхали, і квітникарочки зі всієї України (Миколаївська, Львівська, Дніпропетровська, Івано-Франківська області). 

Ну і ще одна фішка... На початку війни ми зробили ділянку «Радіальна лавандова нескінченність». Зараз народ, який до нас приїжджає з інших регіонів України, привозить 1-2 кущики лаванди. І ми разом з ними їх досаджуємо. Це ж лавандова нескінченність. Так і до Криму досадимо.

У нас з’явився свій арт-простір. Маємо вже галерею для тварин, бо вони теж пережили окупацію і теж заслуговують на красу і мистецтво. З допомогою благодійників придбали піч для випалу кераміки, а це була наша мрія! У нас тепер є керамічна майстерня. Перші з неї вийшли бички. Це наші бички, чумацькі.

За сіллю. В Крим. Скоро.

​

​