top of page
avtor_16.png

Юлія Балуда

Художниця (графіка, колаж, текстиль)

pic_54.jpg

Від авторки:


Мої бабуся і дідусь в молоді роки переїхали в Херсон з Новосибірську – з їхніх слів сірого та холодного міста. Дідусю запропонували роботу у Херсоні, тож він поїхав «на розвідку». Його так вразило, що тут навіть взимку усе зелене і світить сонце, що вони без роздумів зібралися і переїхали у нову домівку. Тут вони пустили своє коріння і міцно зрослися з містом. 


В рік мого народження дідусь і бабуся збудували невеличку дачу на березі річки Конка – притоки Дніпра. Для нас дача стала місцем, де можна було відновити спокій у душі. Я пам’ятаю, як мої бабуся і мама садили багато квітів, у кожній були свої улюблені. Наприклад, мама завжди полюбляла троянди. Ще у нас було багато лікарської ромашки, яка лікувала нас узимку. Були тюльпани, нарциси, півонії, півники та багато інших квітів, які вони саджали. Моє ж серце назавжди було з жовтими та білими річковими ліліями. 
Все моє життя цей невеликий дачний квітучий рай дарував мені натхненням.  


Підрив Каховської ГЕС зруйнував спадщину, яку мої рідні будували для нас. Для мене це практично усе моє життя, яке було вирване з корінням. 


Зараз для мене будь-які квіти є символом того світлого і прекрасного, що залишилось у моїй душі. Мої спогади дбайливо загорнуті у надію, як у вологу хустку, яка не дає корінню засохнути та померти. У надію, що ми зможемо повернутися додому.

bottom of page