![Pic_03.jpg](https://static.wixstatic.com/media/9261c0_633dc29eea694644aec4489db08965f1~mv2.jpg/v1/fill/w_147,h_91,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/9261c0_633dc29eea694644aec4489db08965f1~mv2.jpg)
По спіралі
14 червня 2020 року. Лендарт у Вежі Вітовта до дня Скорботи і Надії в Литві – на пам'ять про радянські депортації литовців до Сибіру.
Авторка: Олена Афанасьєва.
У червні 1941 року цього дня в Литві розпочалися масові депортації, і за 12 років із країн Балтії на спецпоселення було відправлено понад 203 тисячі людей. Від авторки (текст 2020 року): «...Кажуть, що історія розвивається по спіралі, а кожне життя – це мікрокосм, маленька галактика серед тисяч інших. Життя людей переплітаються, складаються у мозаїку. Ця мозаїка опиняється під ногами. Люди затопчуть та забудуть. Час знищить імена та крихкі сліди. Час – пісок, який сиплеться в наших внутрішніх годинниках тільки вниз, ніколи вгору. Проте ми все одно піднімаємо голову. З колодязя Вежі дивимося в небо, слухаємо землю під ногами – і чуємо ці життя тихим шарудінням піску. Все по спіралі...» Тоді, у 2020-му році, кажучи про спіраль історії, згадуючи депортації 1941-го року, ми не могли уявити, що через два роки ми будемо кричати про іншу статистику – про те, що понад півтора мільйони українських громадян буде незаконно вивезено на територію росії. З них понад 200 тисяч – це діти. Це просто неможливо було уявити у 21-му столітті.