Тріщина

Маргарита Журунова / Богдан Локатир

 

 

Від авторки:

"Коли 24 лютого я прокинулась від звуку і спалаху вибуху за моїм вікном, коли моя мама сказала мені: “Одягайся, почалася війна”, – в моїй реальності, в мені з’явилась тріщина. Ця тріщина не лікується, не зростається. За нею видніється холодне чорне ніщо. Хоча й до неї неминуче звикаєш, вона все ще болить. Куди б я не йшла, я беру її з собою. Це ніби дефект на моєму оці – навіть дивлячись на прекрасні, мирні пейзажі Литви, я все ще бачу тільки її".

 

(матеріал - чорний картон).