Григорія Янченко знають в Херсоні, в Україні, і навіть за кордоном як дядю Гришу. 77-річний чоловік без ніг на кріслі колісному з 2014 року зібрав для ЗСУ 4 млн гривень і сам регулярно їздив до бійців на передову в Донецьку та Луганську області. 

​

В окупації дядя Гриша продовжував їздити по місту на електричному візку та збирати гроші на ЗСУ. А ще придумав вмикати українську музику, щоб підтримати херсонців: 

"Не хотілося вже їздити мовчки і просто збирати кошти. Я взяв колонку, записав на флешку гімн України, Червону калину, патріотичні і українські народні пісні, щоб вони нагадували людям, що Херсон то є Україна. Мої пісні було чутно метрів за 300-400, і я бачив, як люди посміхались, підспівували, у них піднімався настрій".

​

Часом дядя Гриша навіть свідомо провокував ворога. 3 липня, на свій день народження, він змінив свою фірмову тільняшку на білу вишиванку, а на День Незалежності 24 серпня виїхав у червоно-чорній вишиванці, у кольорах «Правого сектору». І все це – в окупованому місті, де навіть за жовто-блакитну стрічку могли забрати на підвал. Кожного ранку дядя Гриша виїжджав на свій маршрут, як на мінне поле, проте щодня вже до обіду його прозоре відерце було заповнене купюрами. 

​

Всі херсонці розуміли, для кого збирає дядя Гриша. У його відерці опинялися навіть російські рублі, які окупанти видавали пенсіонерам.

Були випадки, колі самі окупанти кидали гроші на ЗСУ – якісь буряти, які не розуміли ні пісень, ні української мови. Просто бачили, що їде інвалід на візку.

​

Гроші з відерця дядя Гриша надсилав волонтерам у Запоріжжя і на Закарпаття, а вони закуповували і доставляли те, що потрібно бійцям. 

​​