BLOCK
КВАРТАЛ
НАДИХАТИСЯ ПРОСТОРОМ
Цей квартал в історичному центрі можна без перебільшення назвати серцем Херсона.
Це серце вже перенесло три радикальні операції. І не делікатне шунтування, а повну пересадку.
At the end of the 19th century, this block was well-known due to the Pharmacy № 5, opened in 1828 on the initiative of the governor and managed local surgeon Nikolaus Gottfried Müller (German by birth), them by his son Frederick, then her grandchildren. People of Kherson remember that it was open 24 hours and its iron openwork stairs.
Part of the pharmacy house belonged to a Jewish family. Eugene Tarle spent his childhood here. Later he become a historian, academician, honorary professor at universities of Brno, Prague, Oslo, Algeria, and the Sorbonne.
Кінець 19-го століття. Квартал відомий Аптекою № 5, відкритою у 1828 році за ініціативою губернатора. Саме він знайшов і долучив до аптекарської справи хірурга місцевої лікарні Ніколауса Готфрида Мюллера – німця за походженням. Потім її успадкував син Фрідріх, потім нею займалися онуки. Аптека працювала цілодобово і була дуже популярною. А ще у пам'ять херсонців врізалися її залізні ажурні сходи.
Частина будинку, у якому знаходилася аптека, належала єврейській сім’ї. Тут пройшло дитинство Євгена Тарле, який згодом стане істориком, академіком, почесним професором університетів в Брно, Празі, Осло, Алжирі, Сорбонні…
На цьому ж кварталі жив всесвітньо відомий філантроп Джон Говард, який заради допомоги ув’язненим покинув комфортну Англію і подорожував світом, лікуючи людей в тюрмах.
The world-famous philanthropist John Howard, who left comfortable England to help prisoners around the world, lived in the same block.
Karaite mission house was also located in this block.
Ukrainians, Germans, Jews, one Englishman and mysterious Karaites - all lived in the heart of Kherson.
Караїмська кінаса – вона теж була на цьому кварталі, але фотографій не зберіглося.
У будинку посередині кварталу був іграшковий магазин з новорічними прикрасами і розкішними ляльками – радість для дітей і суцільне розорення для батьків.
Отже, німці, євреї, один англієць і загадкові караїми – всі жили у серці Херсону. І, звісно, українці – навіть у радянські часи вивіска «Пиріжкова» була написана українською мовою.
Серце місто билося у ритмі спокійного провінційного життя аж до 1975 року. А тоді було прийнято рішення зруйнувати квартал історичної забудови заради великих сходів і виду, який мав відкриватися з пішохідної вулиці на театр. Хоча видно було лише його дах.
…Весь мир насилья мы разрушим
До основанья, а затем
Мы наш, мы новый мир построим —
Кто был ничем, тот станет всем…
І, очевидно, піде до театру цими сходами. А в театрі буде йти ідеологічно правильна п’єса про свідомий робітничий клас. Радянська класика, але дуже скоро городяни до неї звикли.
Times changed again. When the huge shopping mall appeared instead of the stairs, we were confused. We were angry. We asked how this could have happened.
Times change, and time changes reality. From the “historical” reality, which for Kherson means times of 18th-19th centuries, through the Soviet and post-Soviet reality - to the reality of the world where shopping malls dominate. The world of consumerism. The world where the main cure for any disease is shopping. The world that changes not only itself, but also changes you.
дія у просторі №24
ТЕКСТУРИ
Дія у просторі №17
Дія у просторі №14
