НОВІ ХЕРСОНЦІ
народжені після 24 лютого
Це історії про силу жінок і про силу життя.
Після 24.02.2022 ще тривалий час багато сімей залишалися в окупованому місті. Серед них були й жінки, які мали народити і не могли евакуюватися. Вони народжували в Херсоні, і кожна історія пологів в окупації – це історія героїзму. Не у звичному розумінні, а героїзму особливого, дуже тонкого, але життєвого і справжнього.
Це історії про силу жінок і про силу життя. Про перемогу життя над смертю і руйнуванням. Про тих, хто народився вже у новому світі.
Це історії про нових херсонців. Ми хочемо, щоб діти, які народилися в Херсоні під час війні, сприймалися не як жертви, а як символ нової України.
Михайло
5 березня 2022 року
Родина вважає, що їм пощастило – в останній день роботи РАГСу в Херсоні вони встигли зробити дитині українське свідоцтво про народження. Згодом жінки вже не могли отримати українського свідоцтва. Багато хто виїжджав із Херсона з новонародженими взагалі без свідоцтва, бо не хотіли отримувати російських.
Євдокія
13 березня 2022 року
13 березня у мене почалися пологи. О шостій годині вечора починалася комендантська година, отже, мені треба було встигнути доїхати до пологового будинку до її початку. Ми викликали таксі, і в 17.45 за нами приїхала жінка-водій. Повезла вона нас до пологового на ХБК, і на шляху ми встряли в колону з БТР, з цими зетками.
Іван
31 березня 2022 року
Я маю надію, що ми доживемо до перемоги, і наші дітки не запам'ятають ось цього всього. І я вже знаю, що буду виховувати свою дитину так, щоб вона росла життєрадісною, щоб цінувала кожен день, кожну дрібницю. Щоб не зациклювалась на якихось негараздах незначних. Щоб цінувала кожну мить свого життя.
Данило
1 травня 2022 року
Яніна – відома херсонська тележурналістка. 23 лютого вона вийшла в декрет, а 24 лютого опинилася з вагітністю і війною сам-на-сам. Чоловік був у рейсі – він планував повернутися в Херсон у квітні, щоб бути поруч під час пологів. Взагалі в родині все було розплановано, навіть вже обрали колір для дитячої кімнати – білий.
Микита
19 травня 2022 року
Каріна й Олег мають свою невеличку кав’ярню у центрі Херсона. Нічого особливого – просто кава з собою, заклад, де до 24 лютого минулого року вони працювали по черзі. Здається, що це небагато, але іноді саме цей простий ритуал – з ранку зазирнути у кав’ярню, взяти запашної кави, посміхнутися баристі, трошки підзарядитися енергією і почати новий день.
Тимофій
11 листопада 2022 року
11 листопада в Херсон заходили ЗСУ, а перед Альбіною стояло завдання – встигнути народити при світлі дня. Вона собі загадала: якщо буде хлопчик – то це знак, що перемога буде за нами.
Історія жінки з Чорнобаївки, яка не побоялася народити під час окупації третю дитину – і перемогла.
Тимур
6 грудня 2022 року
Оксана завагітніла третьою дитиною на початку повномасштабної війни. Вона не виїжджала з Херсона під час окупації і після звільнення залишилася з дітьми у місті. На запитання, чому вона не виїжджає, жінка має свою відповідь: «Це вже якийсь, напевно, азарт: дійти до кінця, дочекатися, коли Лівий берег звільнять. Коли твоя дитина тобі усміхається – боже, ну яка тут війна. Не до війни. Ти вже готова гори зрушити руками».
Ми хочемо, щоб діти, які народилися в Херсоні під час війні, сприймалися не як жертви, а як символ нової України.
