![sdf3.jpg](https://static.wixstatic.com/media/9261c0_b7e9ea1eca194deaa88c021090e84c3b~mv2.jpg/v1/fill/w_155,h_100,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/sdf3.jpg)
ХЕРСОН
![xxx.png](https://static.wixstatic.com/media/9261c0_498c8cea58a640899152692dd8c726ae~mv2.png/v1/fill/w_38,h_73,al_c,q_85,enc_auto/xxx.png)
![](https://static.wixstatic.com/media/9261c0_b6399cb21be240daaf84837b75d89dd5f000.jpg/v1/fill/w_141,h_79,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/9261c0_b6399cb21be240daaf84837b75d89dd5f000.jpg)
![cat.jpg](https://static.wixstatic.com/media/9261c0_2e7f204a7c154bbe8a18c6624c94ffd2~mv2.jpg/v1/fill/w_342,h_456,al_c,q_80,enc_auto/cat.jpg)
хроніки вишиванки
хроніки
культурного
спротиву
Херсон.
8 місяців російської окупації.
8 місяців спротиву – спочатку видимого, потім тихого.
![xc.jpg](https://static.wixstatic.com/media/9261c0_678585c96ed84a9ba1a9e9ab76036e7f~mv2.jpg/v1/fill/w_154,h_154,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_3,enc_auto/xc.jpg)
Багато херсонців були змушені покинути свій дім, але місто жило – жило нашим, українським життям, жило надією.
До 24 лютого 2002 Інна Мікуцька вона була однією з найвідоміших і найулюбленіших екскурсоводів Херсоном і Херсонщиною. Окрім роботи, вона мала хобі – вишивку. З початком окупації Інна залишилася вдома, зі своєю родиною, зі своїм містом, а ще – зі своєю рудою кицею на ім’я Коша. І зі своїми вишиванками.
З 24 лютого вона почала писати щоденник, який назвала «Хроніки вишиванки». Є таке стародавнє українське вірування: жінки, починаючи нову вишиванку, загадували бажання – щоб знайти кохання або щоб чоловік повернувся з війни живим. Як вишивка буде завершена – тоді й бажання здійсниться.
Вісім місяців, день за днем, хрестик за хрестиком. Перша сорочка була завершена, але окупація тривала… І почалися Хроніки вишиванки – 2, потім 3, потім 4…
Весь час, поки тривала окупація, ці хроніки були нашим місточком до Херсона – такого, яким ми його знали, і такого, за який у нас всіх боліло. Разом з авторкою ми перебували у полоні тягучого часу, де один день майже не відрізняється від іншого, де реальність просочена присутністю окупантів, де ти мусиш ховати все, що любиш. Але разом з тим є маленькі радощі і турботи, є Дніпро, чайки і рибалки, є рідні, є руда Коша – і є надія.
На п’ятому місяці «Хронік вишиванки» ми вирішили створити до них ілюстрації, щоб візуалізувати наш зв’язок, адже день за днем ми проживали ці місяці разом.
Географія ілюстраторів – це херсонці, які залишалися в Херсоні, і херсонські митці, які тримали з Херсоном зв’язок з різних міст України (Київ, Львів, Тернопіль, Мукачево) і різних країн, які їх прийняли – Швеція, Туреччина, Італія, Литва, Естонія, Великобританія, Ірландія, Німеччина, Ізраїль.
Всі ми чекали визволення Херсона, щоб представити вам «Хроніки вишиванки», які для нас стали хроніками нашого культурного спротиву.
![222.png](https://static.wixstatic.com/media/9261c0_603baccaefc040b9a4df2dbdb421cf96~mv2.png/v1/fill/w_125,h_99,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/222.png)
ІЛЮСТРАТОРИ: