БЕРЕЗЕНЬ
Випрана та випрасувана вишиванка Перемоги, вона ж музейна. Готові зустрічати перемогу та проводити екскурсію про моду у Художньому музеї!
1 БЕРЕЗНЯ
Тяжкий для всіх перший день весни. Шостий день війни. Обстрілюють Херсон, у місті шурхають орки... Сьогодні вперше за ці дні я дозволила собі проридатися... від безсилля... Тому що не можу вийти, тому що в душі оселився страх липкий і мерзенний, тому що гинуть люди через забаганку ідіота, а весь світ нічого не може з цим зробити.
Але сьогодні мені чомусь згадалися поїздки на Кінбурн... Я іноді дорогою туди або в Асканію завжди розповідала про отамана Сірка. Чомусь сьогодні в голові весь ранок крутиться фраза: З НАМИ БОГ І РУКА СІРКОВА!!!! Так хочеться, щоб Бог захистив мою Україну, і щоб отаман був поруч.
P. S. Я вже не плачу, я шию... Шию свою сорочку з молитвою за мир! Шию, бо вірю, що я відсвяткую у цій сорочці нашу перемогу!
P. P. S. З НАМИ БОГ І СІРКО!
2 БЕРЕЗНЯ
День сьомий.... Варила каву під канонаду.... Театр абсурду якийсь... Подивилася ефір Кіма і раптом чомусь подумала: а де Лагута?? Мера бачу, а де губернатор?
Я, як завжди, вишиваю. У вікно світить сонечко, і я можу шити без окулярів. Робота йде повільно і хрестики кривенькі... Але я шалено люблю цю сорочку. Вона не дає мені збожеволіти!!!
5 БЕРЕЗНЯ
Хроніки вишиванки... Робота просувається потихеньку... Але я зловила себе на думці, що шию якось хаотично. Не дошила один рукав, перескочила на другий... Ну і добре, все одно вишию все…
7 БЕРЕЗНЯ
Хроніки вишиванки... І Коші... Вчора вишила менше, ніж планувала... Не було телефонного зв'язку, тільки інтернет і регулярний звіт для друзів, що ми живі й здорові, розтягнувся. Тринькали месенджери, друзі з багатьох міст та країн у хвилюванні записували голосові повідомлення... Все гаразд, я шию. Шию з вірою в перемогу!!! Ну а Коша... Коша почала економити їжу. Раніше вона могла собі дозволити не доїсти порцію їжі або перебирати харчами... Зараз ні. Годування за розкладом. Щось відчуває і розуміє.
8 БЕРЕЗНЯ
Вишиванка... Гадаю, сьогодні закінчу перший рукав. Принаймні намагатимуся. Сьогодні сонячно, і значить робота піде швидше... Дуже хочеться, щоб наша перемога настала швидше. Увечері до міста приїхало багато орків, але чомусь на джипах. Були й мікроавтобуси та тентовані машини. Хтось із наших зняв цю дивну колону. Хто приїхав, навіщо?
Р. S. На честь свята дозволила собі розкіш... Другу чашку кави. Першу п'ю о 4.00 коли прокидаюся...
9 БЕРЕЗНЯ
Вишиванка та Коша... Вчора не закінчила рукав, як планувала. У квартирі пропало світло... Ні, зрозуміло війна, місто в облозі. Але світло пропало тільки в мене.. І не хотілося без нього сидіти. Мій електрик живе далеко, до темряви міг не встигнути. Згадала, що на якомусь телеграм-каналі бачила список майстрів по районах, які готові допомогти. Подзвонила, прийшов хлопець, зробив, але попередив, що автомат на букву Х, і його треба було б поміняти... А де його взяти??? Через дві години автомат таки здох... Дзвоню дочці, розповідаю, що і як... У відповідь слово – ЩАЗ!!! І привезли мені автомат, де знайшли не знаю. Хлопець електрик повернувся, поставив... У поверненні світла в будинок взяли участь 4 Сашка.... Ось така ось історія... Так, у нашій сім'ї це улюблене ім'я... І електрик тепер теж наш, Сашко ж...
А вишиванка шиється... Хтось мені сказав, як тільки вишиєш, тоді й перемога..... Ні! Перемога буде набагато раніше! І я хочу дошити її десь у парку, під спів птахів, а не в квартирі, з якої боюся вийти. І не під канонаду!
10 БЕРЕЗНЯ
Хроніки вишиванки. Коша на сонечко пішла, зіскочила з рук, тому у фотосесії не бере участі. Останнім часом вона весь час на руках. Вона і раніше була "ручна", а зараз зовсім… Перший рукав таки закінчила, залишилася тільки горизонтальна обробка низу малюнка... Але це зроблю потім, коли другий виш'ю. Шию з вірою в перемогу та молитвою про мир…
11 БЕРЕЗНЯ
Хроніки вишиванки... Коша пішла грітися на сонечко, знову прогулює фотосесію... Робота просувається потихеньку... Я вирішила на прикладі цієї сорочки трохи розповісти вам про квіти та символи в українській вишиванці... На моїй два кольори – червоний та синій. І одразу постає питання – це кольори Херсонщини? Не можу стверджувати на сто відсотків. Зараз у нас частіше використовують червоний і чорний, а синій залишився на Миколаївщині. І ця сорочка ж з картини, пам'ятаєте? Робота Михайла Брянського, який народився і багато років писав у Києві. Тож у Києві, скоріше за все, теж використовували таке поєднання.
Є багато значень кольорів, кожен регіон України використовує та трактує їх по-своєму. Мені подобається таке значення синього – синій колір відображає свідомість людини, тому його використання посилює бажання осмислено та відповідально пізнавати саму себе, посилює волю та стійкість. Саме це й треба у цей час. Ну а червоний... Одне з значень – чиста фізична енергія, яка дає можливість людям активно справлятися з фізичними та емоційними навантаженнями.
Тож воля та стійкість додасться, а емоційні навантаження – «до саду»…
Ми переможемо, я в це вірю, і сорочка мені на допомогу.
P.S. Напишіть, якщо цікаве продовження... І я спробую розповісти.
12 БЕРЕЗНЯ
Ранкові хроніки вишиванки... І Коші... Встигла зняти сплячу рудість до того, як вона пішла на сонечко... Мороз і сонце.
Я помітила, що шити почала менш хаотично. Це видно по фото... Ромбики йдуть один над одним.
До речі, що таке ромб у вишивці, що він означає?
Символ родючості, адже формою він нагадує два трикутники – позначення чоловічого і жіночого начал. Належить до культу землі. Ромб із точкою посередині є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало багатство, достаток та добробут. Цікаво, що головний інвентар українців-землеробів – борона, якою саме й готували поле до сівби, – має форму ромба. Ромбовидні візерунки вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі. Одяг з вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, повинна носити аж до народження дитини. Адже цей символ був сильним оберегом.
А ще кажуть, що ромб з крапкою могла на сорочці вишивати жінка дітородного віку, а старшим за віком не варто було цього робити... Ну в мене в центрі не крапка, так що все дотримано...
А завтра буде новий день, новий звіт та новий символ...
13 БЕРЕЗНЯ
13 березня. День визволення Херсона.
Рівно рік тому в студії каналу ВТВ я говорила про окупацію Херсона, про те, як війна пройшлася по моїй сім'ї... Я навіть припустити не могла, що через рік війна знову пройдеться по моїй країні, моєму місту і моїй сім'ї... Сьогодні у нас інші "визволителі", яких ніхто не чекав і не кликав.
Ну а вишиванка шиється, Коша на місці. Перемога близька, я в це вірю!!
14 БЕРЕЗНЯ
Солодко спляча Коша... І червоні ромби вишиванки. Такі сьогодні хроніки... У голові крутиться купа думок, а доладно сформулювати їх не можу... Мозок трохи збоїть... Після війни розберемося...
А поки що я творю свою сорочку, свій оберіг та свій символ перемоги. Я в неї вірю!!! І дуже чекаю!!! І кожен вишитий хрестик наближає її, я знаю! Тому шию не зупиняючись!!
15 БЕРЕЗНЯ
Коша на руках з моменту пробудження, підняла вона мене о 3.30... Довелося підвестися, зварити каву і сісти за роботу. Спочатку під лампою, а тепер під віконцем. На сонечку легше шити. Коли світить сонечко, на якісь миті забуваєш, що війна... Здається, що це звичайний день, як до війни... Що потрібно взяти папку з фотками і бігти на екскурсію, що в суботу мій улюблений Кінбурн, що скоро там розквітнуть орхідеї.
Все це буде, я знаю, я вірю... А поки я шию.
16 БЕРЕЗНЯ
Коша взяла за правило будити мене до 4.00 ранку. 3.18 – у цей час був підйом. Все зрозуміло, настав час вставати, варити каву і приступати до роботи...
Сьогодні працюю у компанії з Арестовичем. Ні, не з брифінгами та його зверненнями. З Арестовичем та Іваном Єфремовим. Я знайшла аудіо книгу "Година бика". Добре записана книга, яку я читала у школі. Я не пам'ятала нічого з неї, зовсім. Не зайшла вона тоді мені. Мені подобалися "Лезо бритви" та "Таїс Афінська". А зараз я подивилася рік видання – 1970-й – і подумала: як її видали тоді? Зрозуміло – фантастика, антиутопія.
А вишиванка шиється, ще трохи рукаву залишилося... Поки світить сонечко – розрахувала малюнок для переду.
P.S. До речі, чомусь захотілося малювати, зробити ілюстрації для цієї книги. Але я не малюю, зовсім... Дошию сорочку, візьму в руки олівець... У сім'ї малювали всі, крім мене. А раптом...
#вишиванка #ХерсонцеУкраіна
17 БЕРЕЗНЯ
Сьогодні я прокинулася раніше за Кошу о 3.35 і розбудила її. Вона не сильно засмутилася... Далі за графіком кава, погодувати Кошу, рибок і за роботу.
Рукава вчора закінчила, лишилося оформити низ малюнка. Порахую клітки, скільки залишилося і придумаю, чим закінчити.
Зайнялася поличкою. І настав час повернутися до символіки... Тут два хрести – прямий і косий.
Прямий – це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Сьогодні він насамперед асоціюється з ідеєю Христа, позначає перемогу світла над пітьмою. Крім того, це знак центричності простору, гармонії чотирьох стихій.
Косий – символ Місяця, жіночого начала. Перетин двох ліній – це захист, оберіг від зла.
Залишилося трохи.. Ще трошки...
18 БЕРЕЗНЯ
Ми сьогодні проспали... Коша не будила мене, і ми пішли варити каву не 3.30, а о 5.30. Дві години сну, компенсація за нічний тигдик... Когось кішка вночі ловила, не знаю чи вдало. Але кігтиста руда лапа зачепила мені губу, прикрасивши обличчя подряпиною.
Робота рухається... Скоро закінчу, дай Боже.
А там і кінець війні!!!
19 БЕРЕЗНЯ
Сьогодні все за планом. Підйом і робота з чотирьох годин. А ось учора... Вчора організм поклав мене спати. Я не зробила те, що планувала. Очі заплющувалися, голка випадала з рук і, зрештою, я заснула вдень. Аж на дві години... Для мене це нонсенс. Вдруге організм поклав мене о 8-й вечора. Вночі десь бахкало, але я цього не чула. Тільки вранці мені розповіли про магію Чорнобаївки.
Зараз я знову шию, випивши другу з 4-ї ранку чашку кави (недозволена розкіш), чомусь сіпається око. Але шити це не заважає.
Кішка десь ходить, на фотосесію не вийшла. Вона не будила мене сьогодні, і я її теж не будила.
20 БЕРЕЗНЯ
Сьогодні закінчу її! Це точно. Залишилося трохи обробки на рукаві і все!!! Потім випрати, попрасувати і ффсе! Я готова святкувати перемогу!!
ПЕРЕМОГА, АУ!!!!! МИ ТЕБЕ ЧЕКАЄМО ВСІЄЮ КРАЇНОЮ, ВСІМ СВІТОМ!!!!
21 БЕРЕЗНЯ
Хроніки вишиванок.... Вишиванка перемоги закінчена, випрана і сохне... Може надвечір відпрасую і покажу.
Бачить Бог – хотіла пов'язати, виконати зобов'язання перед моїми дорогими замовниками... Але ні... Гачок випадає з рук, нитки плутаються, зав'язуючись у немислимі вузли... Вибачте, дорогі. Пізніше спробую знову.
Можу лише вишивати. І то не все... Картина, розпочата до війни, теж не пішла...
Знайшла сорочку, яку почала шити на накладній канві. Не подобалася мені ця робота, хрестики нерівні... Роки зо два лежала. Тепер її зоряний час... Робота йде легко. Малюнок взятий з книги 83-го року випуску і, судячи з опису, Хмельницька область. Не перевіряла, повірю на слово.
Справді, вишиванка – код нації.
22 БЕРЕЗНЯ
Хроніки вишиванок... Випрана та випрасувана вишиванка Перемоги, вона ж музейна. Готові зустрічати перемогу та проводити екскурсію про моду у Художньому музеї!
А Коша спить у літній резиденції, на балконі. Потеплішало, і ми перенесли майстерню туди. Сонячна сторона, можна шити без окулярів.
23 БЕРЕЗНЯ
Вчора не вишивала... Були інші справи, телефон дзвонив весь день. Багато питань виникало, шукали та знаходили відповіді. Довелося згадувати англійську, хех, як це складно для мене...
Сьогодні з'явився час для сорочки. Погода сонячна, і ми з Кошою в літній резиденції, на балконі. Робота просувається потихеньку...
24 БЕРЕЗНЯ
Хроніки вишиванки – 2
Під ретельним наглядом Коші майже вишила ще один раппорт малюнку... Тільки зараз з'явився час сісти за вишивку.
Сонечко, весна. На балкон прилетіли голуби, і Коша їх не ганяла... Напевно, щось знає... Раптом вони наша "зброя" і летять до Росії. Хі-хі.
Поспілкувалася з подругою з Туреччини – і слово «Чорнобаївка» там добре знають! Тепер Херсон – це місто біля Чорнобаївки!
Порилася в засіках і знайшла заготовку сорочки, на себе кохану. І вчора весь вечір підбирала малюнок. Немає ниток поки, і цю треба доробити... Але як добре було дістати всі свої книги з вишивки і на якийсь час забути про війну...
26 БЕРЕЗНЯ
Сонечко сприяє вишиванню. Це те, чого мені не вистачало взимку – сонячного світла... Сидячи на балконі, у зручному кріслі, на якийсь час забуваєш про війну. Я ловлю себе на цій думці вкотре... Хочеться, щоб усе це закінчилося... Щоб орки пішли звідси, просто зібралися та пішли.
А Коша як завжди пильнує... І весь цей час вона завжди лежить на книзі.
29 БЕРЕЗНЯ
Не вишивалося пару днів... Начебто і сонячний день, але вітер, і на балконі прохолодно, а переходити на кухню не хочеться.
А ще дочка підбила мене на чергову авантюру... Учора я мала перший урок голландської. Те, що в мене немає здібностей до мов, знаю точно. Але треба чимось зайняти мозок, він хоче чогось... Тепер знову домашні завдання, словники і т.д. Подивимося, що з цього вийде. Поки що англійська та італійська в стадії «все розумію, але не говорю». Але ж знання зайвими не бувають, правда?
А вишиванка шиється по-тихеньку... І скоро перший рукав буде готовий.
30 БЕРЕЗНЯ
Перший рукав закінчено, ура!! Але зламалися п'яльця, хай їм грець... Вдома є ще одні, але вони маленькі. Буду пробувати працювати на них, але дуже маленький діаметр. Проте вибирати не доводиться.
Паралельно з вишивкою повторюю англійську та вивчаю голландську. Англійська згадується легко, раптом таки заговорю. З голландською складніше.. Але пробуватиму все одно. Це цікаво, тим більше з викладачем, а не так, як я борюся з італійською мовою – сам-на-сам.
31 БЕРЕЗНЯ
Сонячний ранок настав. Пропустила вчора урок голландської, дідько. Сьогодні подивлюся запис і робитиму завдання. Англійська потихеньку згадується… Треба й італійський згадувати... Чого мені завжди не вистачало – так це дисципліни. Я натура, що захоплюється, сіла вишивати і можу це робити весь день, забуваючи про їжу та інші справи. Напевно, настав час це виправити і писати план на день, тиждень, місяць, рік...